У більшості любителів астрономії заняття астрофотографією асоціюється лише з роботою на складному, дорогому та важкому обладнанні. Бюджет на створення «астрографа мрії» може зрештою перевищити кілька тисяч доларів, які необхідно витратити на сам телескоп, гарне та вантажопідйомне монтування, камеру для зйомки, аксесуари та всю необхідну електроніку. Крім того, дуже багато зусиль йде на освоєння та подальшу роботу з досить складним програмним забезпеченням, яке застосовують для обробки вихідного матеріалу та створення красивих зображень Всесвіту. Виходить, що більш доступними, насамперед із матеріальної точки зору, засобами зняти свій астрофото шедевр неможливо?
Зрозуміло, це зовсім не так. У художній астрофотографія все залежить не тільки від техніки зйомки та складності та трудомісткості отриманого результату, а й від задуму, ідеї знімку, тих емоцій, які він у собі несе. А останнього, за наявності фантазії, можна досягти, не вдаючись до роботи з дорогою технікою, в більшості випадків досить просто якісного фотоапарата та стійкого штатива.
Зйомка нерухомою камерою
Предметом нашої статті стане зйомка астрономічних пейзажів та панорам. Для цього не обов'язково потрібне монтування, яке відстежуватиме об'єкт, а достатньо хорошого цифрового дзеркального фотоапарата з можливістю зйомки на високому ISO близько 1600-3200 одиниць та ширококутного об'єктива з маленьким фокусом. У такому випадку, встановивши камеру на штативі та вдало скадрувавши об'єкт зйомки, Ви методом підбору експозиції знаходите найбільш вдалу витримку. Коли малюнок зоряного неба встигає впевнено опрацюватись, але зірки при цьому ще залишаються точками і не змащуються внаслідок добового обертання Землі.
Можна піти й іншим шляхом, встановити якнайменше ISO і навіть трохи закрити діафрагму об'єктива, якщо це потрібно. З такими налаштуваннями можна зняти вражаючу картину довгих зоряних треків на тлі навколишнього земного ландшафту.
За бажанням, можна відзняти свій власний атлас великих та красивих сузір'їв, який стане чудовою прикрасою домашніх стін або обсерваторії.
Важливим моментом у цій справі є сама композиція кадру, знімок має бути цікавим, інформативним, але не перевантаженим деталями. Обов'язково потрібно постаратися уникнути найбільш популярних помилок фотографів – це введення якихось значущих деталей земного ландшафту (будівлі, дерева чи гори) до центру композиції, або встановлення горизонту посередині кадру. У разі кадр виходить статичним, дуже нудним і певним, т.к. глядач неспроможна сконцентрувати своєї уваги якийсь однієї виділеної частини.
Дуже цікавого ефекту можна досягти, застосовуючи так званий прийом обрамлення, тобто. коли домінуюча частина знімка, у нашому випадку це зоряне небо, оточена якоюсь природною рамкою, яка концентрує увагу на композиційному центрі кадру. Зробити це можна ввівши в кадр, наприклад, гілки дерев, що оточують якесь виразне сузір'я, Чумацький Шлях або Місяць.
Прекрасним засобом самовираження в астрофотографія є надширококутні об'єктиви з полем зору близьким до 180 градусів. Це так звані fish-eye (риб'яче око) об'єктиви, а в астрономії камери з таким об'єктивом зазвичай називають all-sky камери (камера «всього неба»). З таким полем зору без проблем можна захопити все зоряне небо в кадр, направивши камеру в зеніт, або трохи нахиливши фотоапарат, зробити чудовий та об'ємний знімок зоряного неба на тлі навколишнього ландшафту.
Цікавого результату можна досягти, ввівши в кадр якісь джерела штучного освітлення, наприклад, наймодніший останнім часом астро-гаджет — зелену лазерну указку. Промінь лазера залишає гарний слід в атмосфері Землі та вказує на якийсь цікавий небесний об'єкт.
Застосовуючи довгофокусний об'єктив, можна сфотографувати гарний схід Місяця, наприклад. Використовуючи об'єктив з великою фокусною відстанню, можна ввести в кадр ще й частину земного ландшафту, що зробить знімок трохи ілюзорним, т.к. Великі розміри Місяця на тлі наземних об'єктів спростовуватимуть звичні уявлення глядача.
Зйомка з веденням та фотомонтаж
Якщо ж у господарстві є телескоп, встановлений на екваторіальному монтуванні з веденням, нерозумно не скористатися його можливостями. Встановивши фотоапарат на телескопі можна використовувати великі витримки, коли на знімку будуть опрацьовуватися цікаві деталі сузір'їв, прекрасні розсипи зірок у Чумацькому Шляху і навіть деякі туманності. При цьому не варто знову-таки зациклюватися на зйомки винятково небесних об'єктів, кадр можна зробити набагато цікавішим, якщо ввести в нього навіть якісь деталі труби телескопа або невеликий шматочок навколишнього рельєфу. В останньому випадку, звичайно, деталі нерухомого наземного ландшафту трохи змажуться на фоні зірок, але навіть з цього можна отримати деяку художню користь.
Якщо навколишній ландшафт має свою власну художню цінність, привабливо буде зберегти чіткими і нерухомими на кадрі, як зоряне небо, так і деталі навколишньої природи. Якщо при цьому не хочеться обмежуватися лише короткою витримкою під час зйомки неба, можливо, доведеться вдатися до фотомонтажу. У такому разі потрібно окремо відзняти малюнок зоряного неба з веденням і необхідною експозицією, а потім накласти на нього зверху знімок навколишньої природи, попередньо вирізавши частину над видимим горизонтом. Всі ці операції цілком доступні у програмі Photoshop.
Дуже привабливо те, що можливості фотомонтажу можуть бути обмежені лише Вашою власною уявою. А проявивши особливу кмітливість та фантазію можна зробити по-справжньому оригінальний та неповторний знімок. Так і вчинили два досвідчені любителі астрономії зі США Денис де Чікко та Шон Волкер. Їхній дивовижний фотошедевр можна бачити на малюнку нижче.
Тут, на тлі звичайного заміського будинку і далеко не найкращого неба красується неймовірна панорама тьмяних водневих туманностей, що знаходяться в цій ділянці неба, і які абсолютно недоступні для візуальних спостережень. Земна атмосфера досить сильно поглинає випромінювання цих перлин Всесвіту. Звичайно, такий кадр вже не зробиш із звичайним фотоапаратом на штативі, це результат тривалої і копіткої покадрової зйомки цієї ділянки піднебіння з телескопом. Отримані кадри після зйомки складені в єдину панораму, яка вклеєна в знімок.
Автопортрет любителя астрономії
Будь-який досвідчений пейзажний фотограф скаже Вам, що найкращим способом пожвавити гарний пейзаж природи буде введення в композицію якоїсь дійової особи – людини. Пейзажна астрофотографія і в цьому випадку не є винятком. На тлі гарного і виразного земного ландшафту та величної картини зоряного неба завжди чудово виглядатиме людина – спостерігач цієї дивовижної картини природи.
Крім цього, завжди можна зробити собі гарний автопортрет під час спостережень. Відмінною ідеєю буде ввести в цю композицію телескоп. Якщо спостереження ведуться в дійсно темному місці, то знадобиться якесь тьмяне джерело освітлення, наприклад, астрономічний червоний ліхтарик. Встановивши на камері затримку спуску близько десяти секунд, Ви займаєте своє місце в кадрі і чекаєте початку експозиції. У більшості випадків, навіть на низькому ISO і за наявності джерела освітлення, достатньо витримки в 10-15 секунд. Можна зробити знімок жвавішим і динамічнішим, якщо неспішно увійти в кадр під час експозиції, таким чином залишивши слід «привид» від своєї присутності, але в той же час давши достатньо опрацювати всі інші деталі.
Цікавим знімком буде картина самих спостережень у телескоп, коли ведеться робота з картами та атласами і, відповідно, штучне підсвічування навколишніх предметів червоним ліхтариком. Не менш привабливими будуть фотографії на тлі синього неба з жовтим горизонтом, що ще підсвіченим Сонцем, що вже сів. Потрапивши на якийсь великий захід для любителів астрономії, не варто відмовляти собі в задоволенні, сфотографувати картину масових спостережень під темним небом. Безліч телескопів разом з спостерігачами, що біжать туди-сюди, залишають на кадрі сліди від червоних ліхтариків - ось які картини по-справжньому радують око любителя астрономії або дають трохи посумувати холодними зимовими вечорами про літні зльоти прекрасною і дружною компанією під темним небом.
Знімаємо шедевр!
Дуже цікаво, а іноді навіть смішно спостерігати результати конкурсів з аматорської астрофотографії, що проводяться різними організаціями в інтернеті. У фіналі часто доводиться бачити дуже цікаву картину, коли, наприклад, представлено три роботи. Перший знімок – це величезна та неймовірно красива туманність, цей знімок зроблений на дуже дорогому та складному обладнанні, сама робота зайняла сотню годин загальної експозиції та купу часу було витраченого на обробку результатів. Інший знімок планети-гіганта Юпітера, зроблений на величезній телескоп з дуже дорогою ПЗЗ-матрицею. Автор знімку протягом цілого року у прямому сенсі виловлював стійку і спокійну атмосферу, щоб зняти такі напрочуд дрібні деталі на поверхні планети. А як третій претендент на головний приз виступає якийсь вискочка, який сфотографував літак, що пролітає над Місяцем, зі штатива звичайним фотоапаратом з телеоб'єктивом. Зрештою, інтернет-голосування визначає у переможці саме останню роботу.
У чому справа? Все дуже просто, в результаті нікого не хвилює як дорогим обладнанням і якими зусиллями був зроблений знімок, важливий результат, важлива лише емоція, яку відчуває глядач, переглянувши фотографію. Останній знімок наповнений якимось магічним та романтичним змістом, що й змушує голосувати саме за нього.
Подібними словами ні в якому разі не хотілося б зачепити серйозних і досвідчених астрофотографів, які копять фотони і полюють на великий дозвіл, насправді більшість конкурсів астрофото розділені на категорії, де представлені фотороботи відповідно до тематики. Але в будь-якому разі, присвятивши себе такому прекрасному та унікальному хобі, як художня астрографія, важливо ніколи не забувати, що результат більшою мірою залежить саме від Вашого бачення, фантазії та докладених до нього зусиль, а зовсім не від кількості нулів у сумі, котрої довелося розлучитися за необхідне обладнання.
